Традиційно в ході міжнародного автомобільного перевезення митні органи при перетині вантажами території одного або більше держав застосовують в кожному з них національні системи контролю і процедури. Вони різняться в залежності від держави, проте часто проводять огляд вантажу на кожному національному кордоні і застосування національних гарантійних вимог (гарантія, митні заставні, депозити) з метою покриття можливої суми мит та зборів в період транзиту вантажів по кожній з територій. Подібні заходи, що застосовуються в кожній наступній країні транзиту, ведуть до значних витрат, затримань і простоїв при перевезенні. У зв'язку з цим і була розроблена система МДП, що має на меті скоротити труднощі, з якими стикається перевізник, і в той же час надати в розпорядження митних органів міжнародну систему контролю, здатну замінити традиційні національні процедури, забезпечивши при цьому належним чином кожній державі, по території якого здійснюється перевезення вантажів, отримання доходів.

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)

 

Договірні Сторони,

Бажаючи сприяти полегшенню міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами,

Беручи до уваги, що поліпшення умов перевезень є одним з істотних факторів розвитку співробітництва між ними,

Висловлюючись за спрощення й гармонізацію адміністративних, зокрема прикордонних, формальностей в області міжнародних перевезень, погодилися про нижченаведене:

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

a) Визначення

Стаття 1

При застосуванні цієї Конвенції:

1. термін "операція МДП" означає перевезення вантажів від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням так називаної процедури МДП, установленої в цій Конвенції;
2. термін "ввізні або вивізні мита й збори" означають мита й всі інші сплати, податки, збори та інші суми, що стягують при ввезенні або вивозі або у зв'язку із ввезенням або вивозом вантажів, але крім сум і зборів, обмежених за розміром до приблизної вартості наданих послуг;
3. термін "дорожній транспортний засіб" означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;
4. термін "состав транспортних засобів" означає зчеплені транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;
5. термін "контейнер" означає транспортне встаткування (клітка, знімна цистерна або інше подібне устаткування);
   1. що являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для розміщення в неї вантажів;
   2. що має постійну форму й досить міцне, щоб служити для багаторазового використання;
   3. спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;
   4. сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на іншій;
   5. сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати й розвантажувати;
   6. що має внутрішній обсяг не менш одного кубічного метра.

"Знімні кузови" розглядаються як контейнери;

1. термін "митниця місця відправлення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його починається міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;
2. термін "митниця місця призначення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його закінчується міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;
3. термін "проміжна митниця" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер увозиться або вивозиться в ході операції МДП;
4. термін "особа" означає як фізичну, так й юридичну особу;
5. термін "великовагові й громіздкі вантажі" означає будь-який важкий або громіздкий предмет, що через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться в закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;
6. термін "гарантійне об'єднання" означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони як гарант для осіб, що використовують процедуру МДП.

b) Сфера застосування

Стаття 2

Ця Конвенція застосовується до перевезення вантажів, здійснюваного без їхнього проміжного перевантаження, у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням однієї або декількох границь від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж самої Договірної Сторони за умови, що певна частина операції МДП між її початком і кінцем здійснюється автомобільним транспортом.

Стаття 3

Положення цієї Конвенції застосовуються за умови, що:

1. перевезення провадяться
   1. у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо схвалених для перевезення з дотриманням умов, зазначених у главі III a); або
   2. в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах при дотриманні умов, зазначених у главі III c);
2. перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними відповідно до положень статті 6, і повинні провадитися із застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в додатку 1 до цієї Конвенції.

c) Основні положення

Стаття 4

Вантажі, що перевозять з дотриманням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних або вивізних мит і зборів у проміжних митницях.

Стаття 5

1. Вантажі, що перевозять з дотриманням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерах, як правило, звільняються від митного огляду в проміжних митницях.
2. Однак з метою попередження зловживань митні органи можуть у виняткових випадках й, зокрема, при наявності підозри в порушеннях провадити в цих митницях огляд вантажів.

Глава II.

ВИДАЧА КНИЖОК МДП.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГАРАНТІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 6

1. Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії й на відомих умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або за допомогою об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.
2. Об'єднання може бути визнане в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту їм на себе в цій країні у зв'язку з операціями, здійсненими із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять у міжнародну організацію, до складу якої входить і дане об'єднання.

Стаття 7

Бланки книжок МДП, що направляють гарантійним об'єднанням іноземні гарантійні об'єднання, що є їхніми кореспондентами, або міжнародні організації, звільняються від сплати ввізних і вивізних мит і зборів і не підлягають при ввезенні й вивозі жодним заборонам або обмеженням.

Стаття 8

1. Гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мита й збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть підлягати сплаті відповідно до митних законів і правил країни, у якій виявлене порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належить стягнути ці суми.
2. У тих випадках, коли законами й правилами тієї або іншої Договірної Сторони не передбачається сплата ввізних або вивізних мит і зборів, як передбачено вище в пункті 1, гарантійне об'єднання зобов'язується на подібних умовах сплатити суму, рівну сумі ввізних або вивізних мит і зборів і будь-яких відсотків за прострочення.
3. Кожна Договірна Сторона повинна встановлювати максимальний розмір сум, сплати яких по одній книжці МДП можна вимагати від гарантійного об'єднання на основі положень вищенаведених пунктів 1 й 2.
4. Гарантійне об'єднання стає відповідальним перед компетентними органами країни, у якій розташована митниця місця відправлення, з моменту прийняття книжки МДП даною митницею для оформлення. У наступних країнах, по території яких здійснюється перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, ця відповідальність починається з моменту ввезення вантажів або, якщо операція МДП припиняється відповідно до положень пунктів 1 й 2 статті 26, з моменту прийняття книжки МДП для оформлення митницею, у якій операція МДП відновляється.
5. Гарантійне об'єднання несе відповідальність не тільки за вантажі, перелічені в книжці МДП, але також за будь-які вантажі, які, не були перелічені в цій книжці, але перебувають у запломбованій частині дорожнього транспортного засобу або в запломбованому контейнері. Об'єднання не несе відповідальності ні за які інші вантажі.
6. З метою визначення сум мит і зборів, згаданих у пунктах 1 й 2 цієї статті, дані, що стосуються вантажів та вписані в книжку МДП, будуть визнаватися дійсними, доки не буде доведене протилежне.
7. Коли наступає строк оплати сум, згаданих у пунктах 1 й 2 цієї статті, компетентні органи повинні, наскільки це можливо, вимагати сплати цих сум від особи або осіб, з яких безпосередньо необхідно стягнути ці суми, перш ніж пред'явити позов гарантійному об'єднанню.

Стаття 9

1. Гарантійне об'єднання встановлює термін дії книжки МДП, вказуючи дату його закінчення, після якого книжка не може бути представлена в митницю місця відправлення для її митного оформлення.
2. Якщо книжка була прийнята для оформлення митницею місця відправлення в останній день строку її дії або до цієї дати, як це передбачено в пункті 1 цієї статті, книжка дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення.

Стаття 10

1. Митне оформлення книжки МДП може бути зроблене із застереженнями або без застережень; якщо зроблені застереження, то вони повинні стосуватись фактів, пов'язаних із самою операцією МДП. Ці факти повинні бути відзначені в книжці МДП.
2. Якщо митні органи тієї або іншої країни оформили книжку МДП без застережень, вони не можуть більше вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 й 2 статті 8, за винятком випадків, коли свідоцтво про митне оформлення було отримано протизаконним або шахрайським способом.

Стаття 11

1. У випадку не оформлення книжки МДП або якщо це оформлення було зроблено із застереженнями, компетентні органи не матимуть права вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 й 2 статті 8, якщо протягом року з дати прийняття книжки МДП для оформлення цими органами, вони не повідомили письмово гарантійне об'єднання про відмову в митному оформленні або про оформлення із застереженням. Це положення застосовується також у випадку митного оформлення, отриманого протизаконним або шахрайським способом, однак у такому випадку цей строк складає два роки.
2. Вимога про сплату сум, зазначених у пунктах 1 й 2 статті 8, перепроваджується гарантійному об'єднанню не раніше, ніж через три місяці від дня повідомлення цього об'єднання про відмову в митному оформленні книжки, про її оформлення із застереженням або про оформлення, отримане протизаконним або шахрайським способом, і не пізніше, ніж через два роки з того ж самого дня. Однак, що стосується справ, переданих на розгляд суду протягом зазначеного вище дворічного строку, вимога про сплату перепроваджується протягом одного року від дня набрання чинності судовим рішенням.
3. Для сплати необхідних сум гарантійне об'єднання має у своєму розпорядженні тримісячний строк з дати надсилання йому вимоги про сплату. Сплачені суми будуть повернуті об'єднанню, якщо протягом двох років з дати пред'явленої йому вимоги про сплату, митним органам будуть представлені переконливі докази того, що відносно даного перевезення не відбулося ніяких порушень.

Глава III. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КНИЖКИ МДП

a) Схвалення для перевезень транспортних засобів і контейнерів

Стаття 12

Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, кожен дорожній транспортний засіб повинен відповідати відносно своєї конструкції й свого встаткування умовам, наведеним у додатку 2 до цієї Конвенції, і повинен бути схвалений для перевезень відповідно до процедури, передбаченої в додатку 3 до цієї Конвенції. Свідоцтво про схвалення повинне відповідати зразку, наведеному в додатку 4.

Стаття 13

1. Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, контейнери повинні бути сконструйовані відповідно до умов, зазначених в частині I додатка 7, і повинні бути схвалені для перевезень відповідно до процедури, установленої в частині II цього ж додатка.
2. Контейнери, схвалені для перевезень вантажів під митними печатками й пломбами відповідно до Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1956 року, угодами, укладеними під егідою Організації Об'єднаних Націй, Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1972 року, або будь-яких міжнародних інструментів, які можуть замінити або змінити цю останню Конвенцію, розглядаються як такі, що відповідають положенням вищенаведеного пункту 1 і повинні прийматися до перевезення з дотриманням процедури МДП без нового схвалення.

Стаття 14

1. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсність схвалення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, які не відповідають умовам, викладеним вище в статтях 12 й 13. Проте Договірним Сторонам не слід затримувати перевезення, якщо виявлені несправності є незначними й не створюють можливостей для контрабанди.
2. Перед новим використанням для перевезення вантажів під митними печатками й пломбами будь-який дорожній транспортний засіб або контейнер, що не задовольняє більше умовам, які слугували підставою для його схвалення, повинен бути або приведений в первісний стан, або бути знову підданий процедурі схвалення.

b) Процедура перевезення із застосуванням книжки МДП

Стаття 15

1. При тимчасовому ввозі дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера, що використовується для перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, не потрібно спеціального митного документа. Для дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера ніяких гарантій не потрібно.
2. Положення пункту 1 цієї статті не перешкоджають Договірній Стороні вимагати виконання в митниці місця призначення формальностей, що передбачені її національними законами, для забезпечення того, щоб після закінчення операції МДП дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер були вивезені.

Стаття 16

Коли операція МДП здійснюється дорожнім транспортним засобом або составом транспортних засобів, на них повинні бути прикріплені прямокутні таблички з написом "TIR", що відповідають вимогам, наведеним у додатку 5 до цієї Конвенції; одна табличка міститься попереду, а інша така ж табличка позад дорожнього транспортного засобу або состава транспортних засобів. Ці таблички повинні бути поміщені таким чином, щоб вони були добре видні, і повинні бути знімними.

Стаття 17

1. На кожен дорожній транспортний засіб або контейнер складається одна книжка МДП. Однак, єдина книжка МДП може складатися на состав транспортних засобів або на кілька контейнерів, завантажених на один дорожній транспортний засіб або на состав транспортних засобів. У цьому випадку у вантажному маніфесті книжки МДП повинен зазначатись окремо вміст кожного транспортного засобу, що становить частину состава транспортних засобів, або кожного контейнера.
2. Книжка МДП дійсна для виконання тільки одного перевезення. Вона повинна містити щонайменш таку кількість відривних листків для прийняття книжки до митного оформлення й для її оформлення, яка необхідна для здійснення даного перевезення.

Стаття 18

Операція МДП може провадитися через кілька митниць місця відправлення й місця призначення; однак, за винятком випадків особливого на те дозволу зацікавлені Договірні Сторони або Договірні Сторони,

1. митниці місця відправлення повинні перебувати тільки в одній країні;
2. митниці місця призначення повинні перебувати не більш ніж у двох країнах;
3. загальна кількість митниць місця відправлення й призначення не повинна перевищувати чотирьох.

Стаття 19

Вантаж й дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер повинні пред'являтися в митниці місця відправлення разом із книжкою МДП. Митні органи країни відправлення повинні вживати необхідних заходів для того, щоб упевнитися в точності вантажного маніфесту й для накладення митних печаток і пломб або для контролю митних печаток і пломб, накладених під відповідальність згаданих митних органів належним чином уповноваженими особами.

Стаття 20

Митні органи можуть встановити для перевезень, що здійснюються по території їхньої країни, певний строк перевезення й вимагати, щоб дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер слідували запропонованому маршруту.

Стаття 21

У кожній проміжній митниці й у митницях місця призначення дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер пред'являються для контролю митним органам з вантажем, що міститься в них, і із відповідною книжкою МДП.

Стаття 22

1. За винятком випадків огляду вантажів, здійсненого митними органами відповідно до положень, що містяться в пункті 2 статті 5, співробітники проміжних митниць кожної з Договірних Сторін визнають, як правило, печатки й пломби, накладені митними органами інших Договірних Сторін, за умови, що вони не ушкоджені. Однак ці співробітники можуть, якщо це обумовлено необхідністю контролю, накладати додатково свої власні печатки й пломби.
2. Визнані Договірними Сторонами митні печатки й пломби користуються на їхній території захистом тих самих правових норм, що й національні митні печатки й пломби.

Стаття 23

Митні органи можуть тільки у виняткових випадках:

• вимагати, щоб при проїзді по території їхньої країни дорожні транспортні засоби, состави транспортних засобів або контейнери супроводжувалися за рахунок перевізників;
• проводити під час руху перевірку й огляд вантажу дорожніх транспортних засобів, составів транспортних засобів або контейнерів.

Стаття 24

Якщо митні органи проводять під час руху або в проміжній митниці огляд вантажу в дорожньому транспортному засобі, составі транспортних засобів або контейнері, вони повинні надати подробиці накладених нових печаток й пломб, зазначити характер виконаного контролю на відривних листках книжки МДП, що використовуються у їх країні, на відповідних корінцях, а також на листках книжки МДП.

Стаття 25

Якщо митні пломби й печатки ушкоджені під час руху в умовах інших, ніж ті, які передбачені в статтях 24 й 35, або якщо вантаж був втрачений або ушкоджений, але не були ушкоджені пломби або печатки, слід дотримуватися порядку, встановленого в додатку 1 до цієї Конвенції відносно використання книжки МДП, без шкоди для можливості застосування положень національного законодавства й, крім того, повинен бути заповнений протокол, що міститься в книжці МДП.

Стаття 26

1. Коли частина перевезення із застосуванням книжки МДП здійснюється по території держави, що не є Договірною Стороною цієї Конвенції, то операція МДП припиняється на цій частині шляху. У цьому випадку митні органи Договірної Сторони, по території якої триває потім перевезення, приймають книжку МДП для поновлення операції МДП за умови, що митні печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки не ушкоджені.
2. Те ж положення застосовується відносно тієї частини маршруту, на якій книжка МДП не використовується власником книжки на території Договірної Сторони у зв'язку зі здійсненням більше простих митних транзитних процедур або коли застосування митного транзитного режиму не є необхідним.
3. У цих випадках митниці, у яких операція МДП була перервана або відновлена, будуть розглядатися як проміжні митниці відповідно при в'їзді або при виїзді із країни.

Стаття 27

За умови дотримання положень цієї Конвенції й, зокрема, її статті 18 спочатку зазначена митниця місця призначення може бути замінена іншою митницею місця призначення.

Стаття 28

При прибутті вантажу в митницю місця призначення й за умови, що вантаж переводиться в умови іншого митного режиму або звільняється від мит з метою внутрішнього споживання, митне оформлення книжки МДП здійснюється негайно.

c) Положення, що стосуються перевезення великовагових або громіздких вантажів

Стаття 29

1. Положення цієї глави застосовуються тільки до перевезення великовагових або громіздких вантажів, визначення яких дано в абзаці k) статті 1 цієї Конвенції.
2. Якщо застосовуються положення цієї глави, перевезення великовагових або громіздких вантажів може, за рішенням митних органів місця відправлення, здійснюватися за допомогою неопечатаних транспортних засобів або контейнерів.
3. Положення цієї глави застосовуються тільки в тому випадку, коли, на думку митних органів місця відправлення, великовагові або громіздкі вантажі, а також будь-які приналежності до них, що перевозять одночасно, можна легко пізнати завдяки їхньому опису або які можна надати із митними печатками й пломбами й/або розпізнавальними знаками таким чином, щоб запобігти будь-якій підміні або вилученню згаданих вантажів без залишення видимих слідів.

Стаття 30

Всі положення цієї Конвенції, за винятком тих, відступи від яких передбачені особливими положеннями цієї глави, поширюються на перевезення великовагових або громіздких вантажів з дотриманням процедури МДП.

Стаття 31

Відповідальність гарантійного об'єднання поширюється не тільки на вантажі, перелічені в книжці МДП, але також на вантажі, які, хоча й не перелічені в цій книжці, перебувають на платформі або між перерахованими в книжці МДП вантажами.

Стаття 32

На обкладинці й на всіх відривних листках книжки МДП повинен бути зроблений жирним шрифтом напис: "Великовагові або громіздкі вантажі" англійською або французькою мовою.

Стаття 33

Митні органи місця відправлення можуть вимагати, щоб пакувальні аркуші, фотографії, креслення й т.д., які вважаються необхідними для впізнання перевезених вантажів, були прикладені до книжки МДП. У такому випадку вони завіряють ці документи; один екземпляр зазначених документів прикріплюється до внутрішньої сторони обкладинки книжки МДП і у всіх маніфестах книжки робиться посилання на ці документи.

Стаття 34

Митні органи проміжних митниць кожної Договірної Сторони визнають митні печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки, нанесені компетентними органами інших Договірних Сторін. Вони можуть, однак, додати інші печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки; у цьому випадку вони роблять замітки про накладені нові печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, що використовуються у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках, що залишаються, книжки МДП.

Стаття 35

Якщо під час руху або в проміжній митниці, митні органи, що здійснюють огляд вантажу, змушені зняти печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки, вони роблять примітки про накладені нові печатки й пломби й/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, що використовуються у їх країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках, що залишаються, книжки МДП.

Глава IV. ПОРУШЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ

Стаття 36

Будь-які порушення положень цієї Конвенції призводять до відповідальності порушника в країні, у якій порушення було мало місце, та передбачених законодавством цієї країни санкцій.

Стаття 37

У тих випадках, коли неможливо встановити, на якій території відбулося порушення, вважається, що воно відбулося на території Договірної Сторони, де воно було виявлено.

Стаття 38

1. Кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, що застосовуються при міжнародному перевезенні вантажів.
2. Про таке позбавлення права негайно повідомляється митним органам Договірної Сторони, на території якої ця особа перебуває або має постійне місцеперебування, а також гарантійному(им) об'єднанню(ям) у країні, у якій порушення мало місце.

Стаття 39

У тих випадках, коли операції МДП визнані в інших аспектах правильно виконаними:

1. Договірні Сторони не звертають уваги на незначні розбіжності, що стосуються дотримання запропонованих строків або маршрутів.
2. Точно так само розбіжності між відомостями, наведеними у вантажному маніфесті книжки МДП, і вмістом дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера не розглядаються як порушення цієї Конвенції власником книжки МДП, якщо компетентним органам наведено задовільний доказ того, що ці розбіжності не є результатом помилок, допущених навмисно або через недбайливість при навантаженні або відправленні вантажу або при складанні згаданого маніфесту.

Стаття 40

Митні органи країни відправлення й країни призначення не вважають власника книжки МДП відповідальним за розбіжності, які можуть бути встановлені в цих країнах, якщо ці розбіжності відносяться відповідно до митних режимів, які застосовувалися до або після операції МДП і до яких власник зазначеної книжки не мав ніякого відношення.

Стаття 41

Якщо митні органи визнають достатніми докази того, що вантаж, зазначений у маніфесті книжки МДП, знищений або безповоротно загублений у результаті дорожньо-транспортного випадку або при обставинах, викликаних непереборною силою, або що його відсутність є результатом природи вантажу, то вони звільняють від сплати звичайно належних мит і зборів.

Стаття 42

Після одержання запиту Договірної Сторони з викладом відповідних причин компетентні органи Договірних Сторін, зацікавлених у даній операції МДП, надають їй всі наявні в їхньому розпорядженні відомості, необхідні для застосування положень вищенаведених статей 39, 40 й 41.

Глава V. ПОЯСНЮВАЛЬНІ НОТАТКИ

Стаття 43

У пояснювальних нотатках, наведених у додатках 6 й 7 (частина III), дається тлумачення деяких положень цієї Конвенції й додатків до неї. У них описані також деякі види рекомендаційних практик.

Глава VI. РІЗНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 44

Кожна Договірна Сторона надає зацікавленим гарантійним об'єднанням пільги стосовно:

1. переводу валюти, необхідної для сплати сум, що стягуються компетентними органами Договірних Сторін згідно з положеннями статті 8 цієї Конвенції; і
2. переводу валюти, необхідної для оплати бланків книжки МДП, що надсилаються гарантійним об'єднанням іноземними об'єднаннями, що є їхніми кореспондентами, або міжнародними організаціями.

Стаття 45

Кожна Договірна Сторона публікує список митниць місця відправлення, проміжних митниць і митниць місця призначення, які вона призначає для здійснення операцій МДП. Договірні Сторони країн, території яких прилягають, повинні консультуватись для визначення відповідних прикордонних митниць і годин їхньої роботи.

Стаття 46

1. Виконання співробітниками митниць формальностей, згаданих у цій Конвенції, не дає права вимагати оплати зборів, за винятком тих випадків, коли ці формальності проводяться не в дні й години й не в місцях, що передбачені звичайно для таких формальностей.
2. Договірні Сторони повинні вживати всі належні заходи для полегшення митних операцій, пов'язаних зі швидкопсувними вантажами.

Стаття 47

1. Положення цієї Конвенції не є на перешкоді ні для застосування обмежень і контролю, що випливають із національних правил і заснованих на міркуваннях суспільної моральності, суспільної безпеки, охорони здоров'я або гігієни, або на міркуваннях ветеринарного або фітопатологічного порядку, ні для стягнення належних на підставі цих правил зборів.
2. Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню інших національних або міжнародних положень, що регламентують перевезення.

Стаття 48

Жодне з положень цієї Конвенції не виключає права Договірних Сторін, що утворять митний або економічний союз, застосовувати особливі правила відносно перевезень, місцем відправлення або призначення яких є їхні території, або здійснюваних транзитом через їхні території, за умови, що такі правила не обмежують пільг, що передбачаються цією Конвенцією.

Стаття 49

Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню більших пільг, які Договірні Сторони надають або побажають надати на підставі однобічних положень, або відповідно до двосторонніх або багатосторонніх угод, за умови, що такі пільги не перешкоджають застосуванню положень цієї Конвенції й, зокрема, проведенню операцій МДП.

Стаття 50

Договірні Сторони обмінюються при наявності відповідного прохання інформацією, необхідною для застосування положень цієї Конвенції, зокрема відомостями, що стосуються схвалення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, а також технічних характеристик їхньої конструкції.

Стаття 51

Додатки до цієї Конвенції є невід'ємною частиною Конвенції.

Глава VII. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 52

Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення та приєднання

1. Всі держави-члени Організації Об'єднаних Націй, або члени будь-якої спеціалізованої організації або Міжнародного агентства з атомної енергії, або учасники Статуту Міжнародного Суду, а також будь-яка інша держава, запрошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, можуть стати Договірними Сторонами цієї Конвенції:
   1. шляхом її підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або схвалення;
   2. шляхом здачі на зберігання документа про ратифікацію, прийняття або схвалення після її підписання з наміром про ратифікацію, прийняття або схвалення;
   3. шляхом здачі на зберігання документа про приєднання.
2. Ця Конвенція відкрита для підписання державами, згаданими в пункті 1 цієї статті, у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві з 1 січня 1976 року до 31 грудня 1976 року включно. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання до неї.
3. Митні або економічні союзи можуть також, відповідно до положень пунктів 1 й 2 цієї статті, стати Договірними Сторонами цієї Конвенції одночасно з усіма їхніми державами-членами або в будь-який час після того, як всі держави-члени стануть Договірними Сторонами цієї Конвенції. Однак ці союзи не мають права голосу.
4. Документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 53

Набрання чинності

1. Ця Конвенція набуває чинності після закінчення шести місяців з того дня, коли п'ять із числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть її без застереження про ратифікацію, прийняття або схвалення або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання.
2. Після того як п'ять із числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть її без застереження про ратифікацію, прийняття або схвалення або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання, ця Конвенція набуває чинності для всіх наступних Договірних Сторін після закінчення шести місяців від дня здачі ними на зберігання своїх документів про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання.
3. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання, зданий на зберігання після набрання чинності виправленнями до цієї Конвенції, вважається як такий, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції.
4. Будь-який такий документ, зданий на зберігання після прийняття виправлення, але до вступу його в чинність, вважається як такий, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції від дня набрання чинності цим виправленням.

Стаття 54

Денонсація

1. Кожна Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію за допомогою нотифікації, адресованої Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.
2. Денонсація набуває чинності після закінчення п'ятнадцяти місяців від дня одержання Генеральним секретарем цієї нотифікації.
3. Дійсність книжок МДП, прийнятих для оформлення митницею країни відправлення до строку вступу в чинність денонсації, не відміняється цією денонсацією, і гарантії гарантійних об'єднань залишаються чинними відповідно до умов цієї Конвенції.

Стаття 55

Припинення дії

Якщо після набрання чинності цією Конвенцією кількість держав, що є Договірними Сторонами, складе менш п'яти протягом будь-якого періоду послідовних дванадцяти місяців, ця Конвенція втрачає чинність після закінчення зазначеного вище періоду у дванадцять місяців.

Стаття 56

Припинення дії Конвенції МДП 1959 року

1. З моменту набрання чинності цією Конвенцією нею скасовується й заміняється у відносинах між Договірними Сторонами цієї Конвенції Конвенція МДП 1959 року.
2. Свідоцтва про схвалення, видані стосовно дорожніх транспортних засобів і контейнерів відповідно до умов Конвенції МДП 1959 року, приймаються Договірними Сторонами цієї Конвенції протягом строку їхньої дії або будь-якого продовження його для перевезення вантажів під митними печатками й пломбами за умови, що такі транспортні засоби й контейнери як і раніше відповідають вимогам, відповідно до яких вони були спочатку схвалені для перевезень.

Стаття 57

Врегулювання спорів

1. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами відносно тлумачення або застосування цієї Конвенції повинен бути по можливості врегульований шляхом переговорів між сторонами, що сперечаються, або іншими способами врегулювання.
2. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами відносно тлумачення або застосування цієї Конвенції, що не може бути врегульований способами, передбаченими в пункті 1 цієї статті, передається на прохання однієї з них до арбітражного суду, складеному в такий спосіб: кожен учасник спору призначає арбітра, і ці арбітри призначають іншого арбітра, що стає головою. Якщо після закінчення трьох місяців від дня одержання прохання один з учасників не призначив арбітра або арбітри не змогли обрати голову, кожна зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй із проханням призначити арбітра або голову арбітражного суду.
3. Рішення арбітражного суду, призначеного відповідно до положень пункту 2, має обов'язкову чинність для сторін, що сперечаються.
4. Арбітражний суд встановлює свій регламент.
5. Рішення арбітражного суду приймаються більшістю голосів.
6. Будь-які розбіжності, які можуть виникнути мі&